Стяжка підлоги своїми руками: покрокова інструкція для новачка

Крива підлога псує все, що на неї ляже: ламінат рипить, плитка тріскається по швах, меблі хитаються. Стяжка – той етап ремонту, який робиться один раз і потім ховається під покриттям, тому переробляти її найдорожче. Покрокові інструкції з ремонту та будівництва публікуються на порталі mindscope.biz.ua. Розберемо весь процес від оцінки основи до моменту, коли по стяжці можна класти фінішне покриття.

Коли стяжка справді потрібна

Не кожна нерівна підлога вимагає стяжки. Перепад до 5 мм на два метри під ламінат закривається підкладкою, а під плитку – шаром клею. Стяжку роблять, коли:

• перепад по кімнаті більший за 10-15 мм;
• основа сипка, з тріщинами або старим зруйнованим розчином;
• треба сховати труби опалення чи водопроводу;
• планується тепла підлога;
• потрібно підняти рівень до сусідніх приміщень.

Типи стяжок

У квартирі частіше за все роблять мокру стяжку, а поверх неї тонкий наливний шар під ламінат.

Підготовка основи

Старе покриття знімають повністю. Плиту очищають від сміття й пилу, відколи та тріщини розшивають і ремонтують ремонтним складом. Потім основу ґрунтують: без ґрунтовки бетон витягне воду з розчину і верх стяжки стане пилюватим.

По периметру кімнати клеять демпферну стрічку висотою більшою за майбутню стяжку. Вона дає шару розширюватись і не передавати звук на стіни. Якщо є ризик протікання до сусідів, під стяжку стелять поліетилен із заходом на стіни.

Нульовий рівень і маяки

Найточніше рівень виставляють лазерним рівнем, але підійде і гідрорівень. Порядок дій такий:

1. Відбити на стінах горизонтальну лінію по всій квартирі на зручній висоті.
2. Від цієї лінії виміряти відстань до підлоги в десятках точок і знайти найвищу точку основи.
3. Від найвищої точки відкласти мінімальну товщину стяжки – це і є нульовий рівень.
4. Маяки виставити на розчин або кріплення з кроком трохи меншим за довжину правила.
5. Дати маякам застигнути, перш ніж заливати розчин.

Перший маяк ставлять за 20-30 см від стіни, далі паралельно. Криво виставлений маяк дає хвилю, яку потім не прибрати.

Замішування і укладання

Готову суміш зручніше і стабільніше за саморобний розчин з піску й цементу: пропорції вже підібрані, у складі є пластифікатори. Воду додають строго за інструкцією на мішку. Зайва вода дає тріщини й втрату міцності, хоча розчин і здається зручнішим у роботі.

Заливають від дальнього кута до дверей, смугами між маяками. Розчин розподіляють, ущільнюють і стягують правилом по маяках рухами на себе. Площу кімнати бажано пройти за один раз: стик двох замісів з перервою в кілька годин стає слабким місцем.

Догляд і терміни

Свіжа стяжка має набирати міцність повільно. Перші дні її накривають плівкою і за потреби зволожують, щоб вода не випарувалась передчасно. Протяги і прямі сонячні промені в цей період шкодять найбільше.

Ходити обережно можна приблизно через добу, але повне висихання цементної стяжки займає значно більше часу і залежить від товщини шару, температури та вологості приміщення. Орієнтовне правило – близько тижня на кожен сантиметр товщини для перших чотирьох сантиметрів, далі повільніше. Перед укладанням ламінату або паркету вологість основи перевіряють приладом або хоча б тестом з плівкою: шматок поліетилену приклеюють до підлоги на добу і дивляться, чи не з’явився конденсат.

Типові помилки

• Залити стяжку без ґрунтовки і демпферної стрічки.
• Додати “трохи більше води”, щоб легше розрівнювалось.
• Робити шар тонший за мінімальний для обраної суміші.
• Класти покриття на недосушену основу – ламінат здувається, плитка відходить.
• Сушити стяжку тепловентилятором, отримуючи сітку тріщин.
• Не зняти маяки з мокрої стяжки там, де виробник цього вимагає.

Головне

Успіх стяжки вирішується до заливки: чиста ґрунтована основа, точно виставлені маяки і суміш, замішана за інструкцією. Заливка однієї кімнати – робота на кілька годин, а от сушіння потребує тижнів, і саме на цьому етапі найчастіше псують результат поспіхом.